Меню

ДЕНЬ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ.

В Україні згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року відзначається День слов’янської писемності і культури.

Для народів слов’янських держав об’єднуючим фактором є православна релігія та пов’язана з нею духовна сфера і культура.

Витоки слов’янської писемності повертаються до Святих рівноапостольних братів Кирилу і Мефодію, які принесли її на слов’янську землю в IX столітті.

Брати Кирило і Мефодій виросли в знатній сім’ї, що жила в грецькому місті Солуні. Майбутні слов’янські просвітники отримали чудове виховання і освіту.

Про початок слов’янської писемності дізнаємося ми з літопису — «Повісті временних літ».

З прийняттям християнства прийшла і слов’янська азбука. У містах стали створювати школи для навчання грамоті.

Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за чернечим ім’ям Костянтина. Слов’янська азбука була складена на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця та кирилиця.

Спочатку існувало переконання, що тільки три мови є гідними для богослужіння і написання церковних книг: давньоєврейська, грецька й латинська. Папа римський після представлення нового алфавіту затвердив богослужіння слов’янською мовою, а перекладені братами книги наказав покласти в римських церквах і правити літургію на слов’янській мові.