Меню

НАШ ОДНОСЕЛЬЧАНИН, МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ ГАРБУЗЕНКО.

Сьогодні ми відзначаємо Міжнародний день фотографа. Вже дуже давно фотографія увійшла в наше життя. Практично жодна подія — радісна, смішна або сумна не минає без знімків. Ми вітаємо всіх, хто цінує мистецтво фотографії, зі святом і хочемо познайомити вас з дуже талановитим фотографом, нашим односельцем, Михайлом Володимировичем Гарбузенко.

EPSON MFP image

— Який же ти був хуліган у школі, і якою став людиною! — викликують вчителя, зустрічаючи Михайла Володимировича.

— Так, я був хуліганом, і вчитися особливо не хотів, — згадує він. Батьки весь час билися, щоб заробити на життя. Вдома мною особливо не займалися — не було коли. У школі потрапив  до компанії, можна сказати поганої. Пошкодував про те, що погано вчився, тільки коли закінчив школу. І невідомо, що б з мене вийшло, якби не мої сусіди. Справа в тому, що вони жили якийсь час у Болгарії та привезли звідти фотоапарат-лійку. Я спостерігав, як вони фотографували, як проявляли знімки у звичайних тарілках, адже ніяких особливих пристосувань тоді не було. І так мені стало цікаво, що я умовив батьків купити мій перший фотоапарат Agfa. Хоча зайвих грошей у сім’ї й не було, але мама завжди підтримувала у мені інтерес до фотографії. Потім пішов працювати у колгосп, щоб накопичити на фотоапарат ФЕД. Набрався зухвальства, підійшов до чиновника Обласного управління культури та попросився учнем до відділу фотографії. Не скажу, що мене відразу прийняли з розпростертими обіймами, але я дуже багато працював, працював на совість і заробив повагу до себе.

Згодом я став провідним фотографом, був нагороджений орденом «Знак пошани». По профілю я є портретистом, але люблю фотографувати і пейзажі, і тварин, і натюрморти.

— Я дуже люблю це мистецтво. Коли фотографую, ніби зберігаю історію у знімках, — ділиться Михайло Володимирович.

Дійсно, ціла історія поколінь зберігається у знімках фотографа, спочатку чорно-білих, а потім і кольорових. Пам’ять про людей, яких вже немає з нами. Спогади про місця, які зараз виглядають зовсім по — іншому. Це ціла історія великого майстра фотографії, Михайла Володимира Гарбузенко.