Меню

Пісочинська зірка вишивки.

       10 березня стартував конкурс творів «Цікаві історії про Пісочин» серед учнів шкіл селища. Ми починаємо публікувати роботи, які надсилають найактивніші діти. Нагадуємо, що свої роботи ви можете надсилати до 11 квітня (включно) на електронну адресу: pisochin_konkyrs@ukr.net.

        До вашої уваги твір Орлової Анастасії, учениці 9-А класу Пісочинського колегіуму.

«Пісочинська зірка вишивки».

       Витоки народного мистецтва сягають сивої давнини. Зберігаючи тісний зв’язок  з традиціями народної творчості минулого, народне мистецтво набуває нового змісту, нових якостей і рис.

        У розмаїтті українського декоративного мистецтва вишивання посідає одне з провідних місць.  Перші згадки про вишивання зустрічаються у працях стародавніх істориків, про нього свідчать і археологічні знахідки зі скіфських поховань. Вишивка (вишивання) — загальновідоме і поширене рукодільне мистецтво прикрашати різноманітними візерунками тканини і матеріали, від самих грубих і щільних, як, наприклад: сукно, шкіра, до найтонших матерій — батиста, серпанку, газу та інших. Воно не потребує складних пристосувань, тільки час, терпіння і бажання. Кожна дівчина змалечку вчилася серцем відчувати навколишню красу й відтворювати її в узорах.

        На Харківщині, у селищі Пісочин, проживає майстриня вишивки. Її ім’я – Кушнаренко Раїса Захарівна. Вона прославила і продовжує прославляти Харківщину своїми  чарівними вишивками. Завдяки рідкісному таланту Раїса відома серед земляків своїми мистецькими витворами.

        Раїса Захарівна народилася 4 липня 1925 року у місті Лунинець Брестської області в Білорусії. У Пісочині проживає з 1956 року. З десяти років займається українською народною вишивкою. Велике бажання та клопітлива праця привела її до народного визнання, а її творчість стала символом невмирущих українських традицій, зразком для інших.

        Вишивати Раїса Захарівна почала 25 років тому.

         — Перед тим як піти на пенсію випадково потрапила на виставку рушників в обласному будинку народної творчості. І буквально «заразилася» ними,  — розповідає майстриня.

        З тих пір стала постійною учасницею обласних і республіканських виставок. Їздила відточувати свої навички на семінар до Седнева на Чернігівщині. Сьогодні вона пишається званням заслуженого майстра народної творчості.

         Вона досконало володіє всіма відомими швами і символікою, які є в українській традиційній вишивці Слобожанщини, заслужений майстер народної творчості України. У творчому доробку понад 100 рушників і безліч вишивки формі: серветки, скатертини. Захоплюється також плетінням з бісеру. Використовує національні орнаменти Східної України.  Візерунки для рушників бере з книжок або придумує сама. В основному, це національні орнаменти Східної України. А найбільше їй до душі вишивка білим по білому. Її майстриня називає елітної. Рушники майстрині зберігаються в музеї заповіднику ім. Т. Г. Шевченка, в Каневі, у м Торонто (Канада), в музеї народної архітектури і побуту в м. Перегово Київської області.

        Фантазія, різноманіття прийомів роботи, багатство мотивів і композиційних рішень вишивальниці Раїси Кушнаренко дивують кожного. Незважаючи на свій поважний вік (незабаром майстриня з-під Харкова відзначить своє 85-річчя), вона сповнена творчих сил і планів на майбутнє.

        Кілька років тому вона вирішила освоїти ще й вишивку бісером.

        — Один з майстрів нашого району приніс на виставку в будинок народної творчості вишиту бісером ікону, — згадує жінка. — Мені вона дуже сподобалася, і я сказала собі: обов’язково буду цим займатися. Довго до цього йшла, але навчилася сама. Візерунки беру зі схем. Тут важливо підібрати канву під величину бісеру. А потім в кожну клітинку пришити бісеринку — потрібного кольору і в потрібному місці.

        Бісером Раїса Захарівна вишиває переважно ікони і пейзажі. Таких робіт у неї вже півтора десятка.

        За словами майстрині, вишивка для неї — це відпочинок. А ще можливість зберегти здоров’я.

         — У мене була початкова фаза катаракти. Але я продовжую вишивати. Вважаю, що завдяки цьому і зберегла зір. Воно залишається стабільним вже 15 років. Постійно змушую свої очі працювати, тому вони мені справно і служать. – каже жінка.

        На Міжнародному фестивалі традиційної народної культури «Покуть» було розміщено для показу 80 робіт Раїси Кушнаренко.

        За вагомий внесок у збагачення культурно-мистецької спадщини українського народу та високу виконавську майстерність указом Президента України Раїсу Кушнаренко нагороджено почесним званням «Заслужений майстер народної творчості України».

        Отже, Кушнаренко Раїса Захарівна – це загальновизнана майстриня, роботи якої захоплюють усіх, тому її і справді можна вважати Пісочинською зіркою вишивки.